Історія життя юних олімпійців на СВТ–2012
Своїй країні ти потрібен сильним та здоровим,
Готовим втілити в життя будь-який намір
Це моя філософія, СВТ — це мій табір…
І. Кітела, О. Микитко
…Він живе футболом. Усі сміються з його юнацької пристрасті до гри, його маленької статури, аж ніяк не підходящої до боротьби одинадцять на одного, його відчайдушної мрії — стати спортсменом, стати футболістом… Ніщо інше не вабить його так, як футбол. Новина про те, що він потрапив у склад юнацької збірної, стала найприємнішою в житті. Але за законами природного невезіння доля дарує футболісту шанс на самореалізацію, а взамін — ламає йому ногу.
Так сталося і з ним: незадовго до того, як мав їхати на спортивні збори, він ламає ногу. Здавалося, нічого гіршого бути не може. Щоб хоч якось втішитись, він, поправивши здоров’я, вирушає на спортивно–вишкільний табір «Калиновий оберіг», де через 9 днів стає кращим футболістом! …Коли забирає, доля намагається якомога швидше віддати щось інше, бо не така вже вона погана пані… Щоправда в цьому випадку «долю» представляло ціле панство — провід табору, але це таке, головне, що дитина щаслива. Щасливий Тесля Дмитро учасник СВТ «Калиновий оберіг–2012»!
Для братчиків загону «Червона Калина» СВТ розпочався значно раніше за 9 серпня. Ще за декілька днів до прибуття учасників комендант СВТ Сергій Сабо, Олег Подолюк, Андрій Мельничук, Павло Грицюк, Богдан Качмар, Назар Войнітовий, Орест Йосипчук приїхали в урочище Корчин для того, щоб підготувати табір. Вони розчищали поля для футболу, волейболу, софтболу, бетонували футбольні ворота. Часу не вистачало, тому бетонуванням воріт займались вночі, при світлі автомобільних фар. Тепер, переглядаючи фотографії, згадують то, як цікаву пригоду.
До речі, місце (урочище Корчин Сколівського району Львівської області), де СВТ проводять вже близько 10–ти років, приваблює багатьох пластунів. Так, цього річ на сусідній галявині гостювали учасники табору «Побурлакуємо». Але про все по-порядку…
9 серпня
Бачите, онде на горизонті замайоріли різнокольорові футболки та великі наплічники? То до нас наближаються 49 майбутніх олімпійських чемпіонів з 5 країн світу: України, Об’єднаних Штатів, Канади, Бельгії, Великобританії.
Після того, як учасники відпочили з дороги, вони мали пройти традиційне «випробування» — «Перші старти». Розділені на шість команд, хлопці та дівчати бігали від інструктора до інструктора і виконували найпростіші спортивні вправи, наприклад, відтискання, біг на швидкість, стрибки у довжину. Не обійшлося й без творчих завдань. Таким чином, провід табору визначав фізичні, інтелектуальні та творчі здібності учасників, щоб розділити їх на рівні за силою гуртки. Так і утворилися 3 дівчачих гуртки і 3 хлоп’ячих.
Розбрівшись по гуртах, юнацтво почало розтаборування. Ось рівним рядочком на краю галявини вишикувалися намети дівчат. З іншого краю, вже давно закінчивши з наметами, ставили щоглу хлопці. Не дивлячись на те, що досить багато провід табору зробив ще до офіційного початку СВТ, розтаборування тривало до темна. Відкриття табору відбулося близько десятої вечора. Хоча, цей факт аж ніяк не зменшив хороший настрій учасників та організаторів, адже почався таких довгоочікуваний СВТ!!!
Стомившись за день, табір поснув у своїх наметах. Що йому снилося, знав хіба місяць та Чумацький Шлях…
10 серпня
Першою встала роса, за нею — сонце, за ним — провід, а далі 7 ранку: «Це вставання учасників!» — сповіщає свищик бунчужного Назара Вонітового. Руханка, вмивання, відкриття дня, сніданок. За традиційним ранком на учасників чекав зовсім нетрадиційний день, адже сьогодні у розпорядку дня вже стоять перші спортивні гутірки. Невід’ємними також є заняття зі співу, на яких вивчається Марш 23–го куреня Загону «Червона Калина».
Та все ж таки, головною подією дня варто назвати «ватру знайомств». Ніщо не єднає людей так, як спільне вогнище. Кожен гурток зробив презентацію своєї назви та «гімну», разом з головною гітарою табору, заступником коменданта Олексою Микитко, заспівав улюблених пісень.
А от по колу ідуть пакетики з маленькими згорнутими папірцями… Та це ж розпочинається гра «Таємний друг»! Чекатимемо завтра на приємні сюрпризи, і з такими думками гайда по спальниках!
Старшина дещо затримується біля багаття. Треба проаналізувати день…
11 серпня
Сонечко, хмарки, улюблені види спорту! Судячи із задоволеного обличчя учасниці Аннички Скробко, яка приїхала на СВТ вдруге, вона смакує таке життя.
Після обід учасники розпочинають «рейнджерський кидок», або ж, якщо сказати з романтичним присмаком, «смуга насолод». Ой учасники, ох і підготували ж вам інструктори солодкі завдання! Нумо, провези на спині товариша через калюжу з багнюкою, провези на спині, не розливши, миску з холодною водою… Так–так, кошенята мої, не у казку ви потрапили, а на СВТ. А обличчя чого такі задоволені? Подобається? Ну–от, хотіли з вас познущатись, а воно не вийшло. «Смуги насолод» подолали, вважайте, що пройшли посвяту в СВТівці.
Після фізичних вправ «рейнджерського кидку» — спортивний брейн-ринг, розминка для мозку.
А наші таборовики не лише розумні і спортивні, а ще й талановиті. Для них навіть ватру окрему потрібно було організовувати – ватру «СВТ має талант». Сидячи вдома, за декількасот кілометрів від Карпатських гір з посмішкою пригадую соло Павла Пельца, який на ватрі талантів заспівав пісню Дзідзьо веселіше, ніж львівський виконавець. Ліля Артим вразила присутніх красивими зачісками, біт–боксерів — Ярему О’Конела, Ростислава та Святослав Корольових, а також неймовірно талановитого та вправного жонглера Арсена.
12 серпня
Непогода. Але дощ не заважаєв СВТівцям вчитися танцювати давній традиційний танець бразильських козаків ("Ai se eu te pego").
Головна подія дня — козацьке весілля, на якому «одружаться» Тарас Мовчан і Настя Гладиш. Треба ж стільки приготувати… Перед весіллям час для козацьких змагань. Що ж наші козаки та козачки найспритніші, найсильніші!
13 серпня
І знову негода, але незважаючи ні на що, на СВТ вирує життя. Поки дощ своїми монотонними краплями намагається змити з облич учасників посмішки, вони, наперекір йому, з увагою слухають, сміються на жартують на гутірках з ПМД, реабілітації, шахів, настільного тенісу.
Безліч позитивних емоцій як самим учасникам, так і проводу принесли «Козацькі розваги», на яких учасники могли своєю спритністю та вмінням заробити таборових грошенят та «Базар–ярмарок» — розпродаж солодких напоїв, фруктів, шоколадних цукерок. Ще одним ударом по негоді стала політична ватра, де кожен гурток пропонував свого кандидата в президенти з передвиборчою програмою. За результатами голосування президентом став Ярема О’Конел із Об’єднаних Штатів Америки.
14 серпня
І знову дощ. Боротися з ним на СВТ вирішили сміхом. Ось розпорядок дня, зачитаний писарем на відкритті:
09:00 Вставання
09:30 Руханка, вмивання
10:00 Сніданок
10:30 Відкриття дня
11:00 Заняття (водне поло, заплив вільним стилем на 400 м, синхронне плавання, стрибки у воду з 3-метрової висоти, заплив на 100 м батерфляєм, підводні шахи)
13:30 Обід
15:00 Заняття (дайвінг, віндсерфінг, водні шахи, заплив на яхті по мальовничим схилам річки до водоспаду Гуркало, рибалка на тюленя, дріфи на байдарках)
19:00 Вечеря
20:00 Закриття дня
20:30 Підготовка до ватри
21:00 Ватра
22:45 Підготовка до сну
23:00 Нічна тиша
Позитивного заряду від наказу учасникам вистачило на весь день!
15 серпня
Дощові хмари розступилися, сонячні промінчики, мов мурахи, розповзлися по теренах табору… Учасники нарешті вибралися з-під тентів й попрямували на гутірки «Софтбол», «Волейбол», «Футбол», «Фрізбі», «Метання списа». Після обіду — гімнастика, стрибки у висоту, гандбол… І знову нові враження!
Ввечері на ватрі гуртки юнацтва перетворилися на олімпійські збірні з Індії, Франції, Італії, Австралії, Японії та Греції, які намагалися якнайкраще представити культурні традиції своїх країн.
16 серпня
Що може означати нічний алярм на пластовому таборі? — Багато чого, і лише на СВТ «Калиновий оберіг» вставання серед ночі — це відкриття традиційних «СВТівських» Олімпійських ігор. Виховники роздали юнацтву таборові футболки, і табір, одягнений у сіро-чорні однострої з символікою СВТ, був готовий до відкриття.
Писар зачитав наказ, переможці минулорічної олімпіади запалили олімпійський вогонь і підняли стяг Олімпійських ігор, щоб ранком учасники могли відчути себе повноцінними олімпійцями. Старшина побажала хлопцям та дівчатам волі до перемоги та чесного суперництва.
Одразу після сніданку на таборових олімпійців вже чекали перші змаги. А вечір визначив перших переможців. «А яке місце посів ти? А ти?» — питалися юнаки, потискали одне одному руки і раділи майбутнім нагородам.
Попереду ще один день нелегкої праці. Провід бажає учасникам перемог не лише в змаганнях один з одним, але і над самими собою!
17 серпня
Останній ривок і стрічку фінішу перетнуто… СВТ «Калиновий оберіг» добігає кінця.
Попри обмеженість у часі та несприятливі погодні умови організатори табору забезпечили повне виконання програми, встигли провести традиційні «СВТівські» Олімпійські ігри. Переможцями стали: Мар'ян Кубра та Аничка Скорбко отримавши свої медалі та призи, юні чемпіони вирушили на прощальну ватру. Таємних друзів «розкрито», улюблені пісні переспівано. До зустрічі, зіркове карпатське небо!
18 серпня
Лише за декілька годин урочище Корчин перетворилося з обжитої таборовиками місцевості на дику, недоторканну долину. Учасники згорнули намети, тенти, старанно прибрали за собою територію.
«Цим наказом СВТ «Калиновий оберіг» оголошується закритим. Першуном став Ярема Гаунт», — зачитав писар. …Лунають прощальні оплески, і останній раз в цьому році звучить «Пісня СВТ»:
Тепло рук своїх розділи для друзів всіх,
З тими, що турботи й радість разом пронесли.
Пам'ять про ці дні, ти назавжди збережи,
СВТ у серці твому буде назавжди.
Для багатьох пластунів СВТ — справжнє свято, якого вони з нетерпінням чекають з року в рік. Дивина, але навіть якщо десь під час табору людина зарікається більше не приїжджати сюди, все одно повертається. Її тягне сюди якоюсь невідомою силою. Можливо, то — любов, адже СВТ не можна не любити.
ст.пл. Аліна Калініна