Історія - За океаном: Перші кроки

Перші кроки Пласту в США
Володимир Воловодюк

Понурий листопадовий день 1947 року...
Кораблем “Ernie Pyle” припливаємо до Нью Йорку, і після перевірки документів, автом прямуємо до помешкання нашого спонсора. А там гостина і розмови, розмови...
На наступний день починаю знайомитись з новим світом, шукаю однолітків - іміґрантів. І тут доля посприяла. За неповний тиждень після нашого прибуття запізнав я Андрія Олесіюка, пластуна з Ашаффенбурґу, який приїхав ще передімною і вже ходив до середньої школи. Зустрів я його в помешканні його батьків. І при солодкому чаю, яким гостила нас його мама, по коротких - хто ти, звідкілля, - починаємо розмову про Пласт. В Андрія є ще один знайомий пластун в штаті Нью Джерзі - Сокіл. Рішаємо запросити його на нашу наступну зустріч 15 грудня 1947 року.
На призначений час прибуває Сокіл і ми втрьох шукаємо способу зорганізування першого пластового гуртка на терені США. Нашим найважнішим завданням було віднайти всіх пластунів, які перебували в околицях Нью Йорку і Нью Джерзі та тих, які в майбутньому приїжджатимуть до США. Нелегка була це справа. Пригадався мені цей холодний зимовий вечір коли ми утрьох - Андрій Олесіюк, Ольґерд Калина і я блукали снігами по Проспект парку в Бруклині, стараючись віднайти Ірену Сквіртнянську, яка замешкала десь в цій околиці. Після двогодинного борікання зі снігом ми з нічим повернулись домів. А ці довгі чекання у пристані по прибутті кожного корабля з іміґрантами. Та всі зусилля не були даремними. Наш гурток зростав з кожним днем і з кожним приїздом корабля.
Перші сходини новоствореного гуртка відбулися 4 січня 1948 р. в домівці отців Василіян на 7-ій вулиці. Присутніх на сходинах - 7: А. Олесіюк, В. Воловодюк, Б. Підлуський, О. Калина, Л. Лучанко, 3. Ґлух і О. Стешин. На них вибираємо провід на чолі з Б. Підлуським і назву гуртка – “Вовки – Сіроманці”. Заплянували наступні сходини на 28 січня 1948 р. Відбулися вони, як запляновано, з участю 6 членів - відсутній Л. Лучанко. На них обговорено плян нашої дальшої праці - підготування до пластових проб, вивчення пластових пісень, тримати зв’язок з гуртками “Вовки” в Европі та вивчити “Вовчий Гімн”. Наступні сходини, які відбулися 8 і 12 лютого, були присвячені підготовці до пластових проб.
У першій половині лютого засновано гурток пластунок до якого ввійшли: Тамара Кукрицька, Ляриса Кукрицька, Люба Стешин, Надя Кузів, Орися Головей і Леся Гончар (американка українського походження). Гуртковою вибрано Тамару Кукрицьку. Гурток відбував сходини окремо від хлоп’ячого гуртка. В лютому 1948 р. до гуртка прибула Ірена Сквіртнянська.
Хлоп’ячий гурток був більше активним і всі спільні імпрези, здебільша, плянувались ним. До таких належали: підготовка Шевченківського свята, Свято Весни і плянування першого Пластового табору. Варто згадати, що в цьому часі утворився хор “Думка” яким керував професор Володимир Калина. Більшість пластунів поповнили його ряди. До половини березня число пластунів значно зросло. Прибули Юрій Юрків, Ігор Юрчинський, Юрій Боднар, Всеволод Кокольський, Роман Тимчишин, Маркіян Бачинський. На початку березня створено мішаний курінь УПЮ імени Євгена Коновальця до якого входили дівочий і хлоп’ячий гуртки. Курінним вибрано Андрія Олесіюка, писарем Володимира Воловодюка. Курінна команда, зараз після заснування куреня, зголосила його існування Головній Пластовій Старшині в Мюнхені, зазначуючи що ми “безоглядно підпорядковуємося Головній Пластовій Старшині в Мюнхені та будемо діяти за її інструкціями”. За почин зорганізування перших пластових одиниць на терені США та підпорядкування їх ГПС, оба - А. Олесіюк і В. Воловодюк одержали від Головного Коменданта Пластунів Яра Гладкого перші пластові відзначення.
Варто згадати, що вступало до куреня багато новоприїжджих, які задержувались в околицях Нью Йорку недовго і з часом виїжджали в інші частини США, так що обличчя куреня в цій початковій стадії мінялося цілий час. Сходини хлоп’ячого гуртка відбувалися раз на тиждень. Крім вищезгаданих підготувань до пластових проб та виступів назовні, під кінець травня почалася підготовка першого пластового табору. Цей 3-денний табір відбувся 11-13 червня 1948р. на оселі православної церкви в Баунд Бруку.
Комендантом табору був Маркіян Бачинський, обозним Андрій Олесіюк. Учасники табору: дівочий підтабір - Ірена Сквіртнянська, Ляриса Кукрицька, Люба Стешин, Надя Кузів і Орися Головей; хлоп’ячий підтабір - Маркіян Бачинський, Андрій Олесіюк, Богдан Підлуський, Володимир Воловодюк, Ольґерд Калина, Юрко Юрків, Роман Тимчишин, Омелян Стешин, Зенон Ґлух і Всеволод Кокольський. У серпні відбувся другий триденний табір на цій же оселі з більшою участю прибулих пластунів.
Регулярні заняття гуртків, перерваних на час вакаційних місяців, відновлено в половині вересня. Як уже було сказано, гурткові і курінні заняття відбувалися в домі отців Василіян на 7-ій вулиці. В жовтні 1948р. православна церква віддає Пластові будинок який містився на розі Евені С і 4-ої вулиці. Будинок був довго невживаний і тому довелося вложити багато праці, щоб його привести до такого стану, коли можна буде відбувати в ньому сходини чи якісь імпрези. Відновлено велику залю і в ній відбулася перша, уряджена для громадянства забава.
На різдвяні свята 1948р. пластуни відвідали з колядою знайомі родини, заколядовуючи гроші на пластові цілі.
Друга половина 1948 року і 1949 рік значно поповнили лави пластунів. За прикладом Нью Йорку, творяться гуртки і курені по більших містах США в яких замешкує новоприбула пластова молодь. У 1949 році організується Крайова Пластова Старшина на чолі з пл. сеньйором Є. Кульчицьким з осідком у Детройті. Пласт у США росте і могутніє, а з ним відроджується і Загін “Червона Калина”.