Історія - Під чужим небом: Зустріч в Ашаффенбурзі

Зустріч в Ашаффенбурзі
Володимир Ерденбаргер

26-29 березня 1948 року відбувся в Ашаффенбурзі Пластовий Конґрес. “Червона Калина” використала цю нагоду на з’їзд свого членства та на відбуття ширших сходин. Частина “Червонокалинників” з’їхалась вже першого дня Пластового Конґресу, а це: Рак, Дармохвал, Клос, Бойдуник, Гаврилів, Островський і Ганкевич, а під час обіду показався і Рудницький. Одначе, першим в Ашаффенбурзі був таки “Дуко”. Він прибув туди вже 25-го вечором, резервуючи “Червоній Калині” цілу окрему кімнату, до речі холодну, як псярня, з якої по першій, вже непереспаній ночі, треба було всім якнайшвидше втікати. Ті, які прибули швидше, брали участь в нарадах Конґресу, а за той час з’їжджалась решта. Разом з’їхалось 13 членів. Прибули: Ярослав Бойдуник, Іван Галій, Олекса Ганкевич, Володимир Дармохвал,  Осип Диба, Володимир Ерденберґер, Іван Гаврилів, Роман Клос, Василь Кунда, Володимир Островський, Ярослав Падох, Михайло Поточняк, Ярослав Рак, Ярослав Рудницький, Остап Савчинський, Нестор Угера, Микола Ценко і Богдан Чехут.

Порівнюючи із попередніми пластовими з’їздами, як хоч би в Байройті чи відтак в Міттенвальді, на яких з’являлася лише незначна частина наших членів, Конґрес в Ашаффенбурзі виявив у житті нашого Загону великий крок вперід.
Виказується, що Рада Загону, відбута минулого року у Ваєрні, не була лише припадковим з’їздом членів, але й стала міцною цементуючою основою, яка відродила в душах членів вже дещо приспані ідеали з часів юнацького пластування та пов’язала їх новими нитками приязні.

Загін “Червона Калина” стає нам знову символом нашої внутрішньої єдности, символом дозрілої, мужеської дружби, так важливої в цих важких і невідомих днях, які грядуть.
Зустріч в Ашаффенбурзі мала перетворитись, за проектом “Мортика”, в Раду Загону, на що, одначе, не погодилася Рада “Червоних”.

Члени Загону, придержуючись давньої традиції, згідно з “Вольностями і Привілеями”, рішили відбути Раду Загону в річницю Маківки, літом цього року. До цього часу виконуватиме свої функції дотеперішній Штаб Загону з тим, що для облегшення “Мортика” більшість його функцій перебрав на себе “Слонь”.
А ширші сходини Загону відбулися в неділю 28-го о год. 20-ій. Всі члени здали звіт із свого життя і діяльности (пластової і громадянської) за час перебування на еміґрації.
Виявилося, що більшість членів займає провідні функції в теперішньому еміґраційному житті, а деякі навіть перевантажені своїми обов’язками.

Тут треба згадати, що всі пластуни-сеньйори мусіли бути зверифіковані, відновити юнацьку пластову присягу, бути членами Пласту на терені діючого осередка і уділятись у пластовому і громадському житті.
Справам сеньйорату присвятив багато уваги Рак. Пластун-сеньйор має бути прикладом як і в Пласті, так і в громаді.
Чи не найдовше обговорювали, як перед сходинами, так і під час сходин, справу спільного табору, що мав би відбутися літом 1948 року. Саме таборування мало б тривати 7-12 днів, на що всі присутні погодилися. Нерозв’язаними залишилися проблеми місця табору та прохарчування.
Насправді Дуко” рішив купити поросята, лише не вияснив конкретніше, хто має купити, де тримати і чим годувати? (але це дрібниця).

Всі зібрані на сходинах вислали спільно підписані привітання Степанові Бандері і тим, що не могли прибути.
Традиційним “Гей, у лузі, червона калина” закінчено наші сходини в Ашаффенбурзі.