Основне

«Загін «Червона Калина» — один з найстаріших та найчисельніших пластових куренів. Передвісником «Загону» був полк, згодом переіменований на «5-ий юнацький курінь ім. князя Ярослава Осьмомисла», що діяв у Стрию в 20-30 х роках 20 століття. Із 1925р. найстарший гурток «Пугачі» куреня ім. кн. Ярослава Осьмомисла покидає ряди юнацтва і створює перший на теренах Стрия курінь старших пластунів. На початку курінь не мав назви. Але з часом його засновники погодилися обрати славного козацького полковника Івана Богуна патроном куреня. Так виник «Курінь ім. Івана Богуна» Разом з тим, виникло бажання пов’язати курінь не стільки з традиціями останньої державної доби України, як з повстанням Богдана Хмельницького, тобто збройною повстанською боротьбою за державність. Однак, на одній з курінних Рад, за пропозицією Степана Охримовича, було вирішено дати куреню дещо ширшу назву - «Загін «Червона Калина».

 

На чолі куреня на той час стояв «Штаб Загону» (згодом - «Генеральна Старшина») під проводом Отамана, а зверхником, сторожем довголіття «Загону» і його законності, а то й, при потребі, контрольним чинником над Отаманом, став Січовий Дід, якого обирали пожиттєво.

Літо братчики «Загону» проводили в пластових таборах, однак традиційно, крім літніх таборів, «Загін» плекав лещатарство й влаштовував у Славському зимові табори, брав участь у щорічних лещатарських змаганнях. Протягом року члени «Загону» плекали спорт, зокрема легку атлетику, і продовжували брати участь у всіх спортових змаганнях у Львові та Стрию.

 

З іншої діяльності варто згадати різноманітні імпрези і виступи для здобуття так званого пластового заробітку. Велику зручність та ініціативу в цій ділянці виявив Степан Бандера, який кілька років був скарбником «Загону». Засобом дружнього зв’язку в межах Пласту і з ширшою громадськістю були «пластові балі»,які вимагали багато праці, зате приносили багато радості та прибутку. Під час визвольних змагань братчики «Загону» брали участь у визвольній боротьбі. Це — і Степан Бандера, і Олекса Гасин, і Степан Охримович, інші відомі та невідомі герої, що поклали своє життя на вівтар історії.

У 1946 році в Німеччині відбулася перша повоєнна зустріч членів «Загону», а в 1948р. — Генеральна Рада «Загону». Було намічено план праці, після чого роз’їхалися братчики «ЧК» по трьох континентах: до Європи, Австралії, Америки. З цим «переселенням» почався новий етап історії «Загону «Червона Калина». Основним осередком «Загону» став Нью-Йорк. Регулярно стали проводитися сходини братчиків. Традиційними стали організація та проведення «Балу Дебютанток», спортивно-вишкільних таборів, перший з яких було проведено в 1974 році.

 

На початку 90-х років, із здобуттям Україною незалежності, відродженням Пласту, відбулося відродження «Загону» і в Україні, молоді і натхненні звитягами і минулим братчики якого взялися відновлювати і збагачувати традиції та звичаї куреня. Не можна не згадати одного з найвидатніших на сьогодні братчиків «Загону» в Україні — бл. Любомира Гузара, який прийшов до «Червоної Калини» будучи ще студентом-семінаристом.

 

 

Із відродженням «Загону «Червона Калина» в Україні з початком ери незалежності наприкінці минулого століття, пріоритетним пунктом діяльності братчиків-калиняків Коша «Загону» в Україні стало проведення двох літніх таборів — «Спортивно-вишкільного табору «Калиновий оберіг» та мандрівного табору «Заграва». Останній — це свого роду пошуково-мандрівний табір, маршрути якого пролягають місцями бойової слави УПА на Волині. Спортивно ж вишкільному табору «Калиновий оберіг» або просто СВТ (як він більше відомий, напевно, всім пластунам) судилося без перебільшення стати візитною карткою «Загону». Більше того, слова «СВТ» та «ЧК» абсолютно виправдано стали синонімами. Саме табір СВТ став «кузнею» поповнення лав куреня, в першу чергу старшопластунського.

 

Нікого не здивуємо, якщо скажемо, що нашим завданням не є виховати майбутніх олімпійських чемпіонів (хоча..?!), а дати змогу юнакам та юначкам в повній мірі випробувати свої сили як в індивідуальних, так і, головним чином, командних видах спорту, серед яких такі нетрадиційні для України види, як фрізбі та бейсбол. Передати юнацтву любов до спорту, плекання сили тіла та духу — ось одне з найважливіших завдань, яке поставили перед собою братчики «Загону». Зайвим буде доводити і переконувати когось, що з кожного виду, представленого на СВТ, в «ЧК» є достатньо кваліфікований інструктор, готовий поділитися з юнацтвом своїми знаннями та майстерністю.

 

Про те, наскільки кваліфікованими є інструктори на спортивно-вишкільному таборі, може свідчити той факт, що команда «Загону» є неодноразовим переможцем змагів з футболу пам’яті Степана Охримовича у Львові, організованих самим же «Загоном «Червона Калина». Крім того, команда «Червоної Калини» є неодноразовим абсолютним переможцем Крайових пластових спартакіад, про що з приємністю і гордістю нагадують красені кубки, які зберігаються на оселі «Загону» в Славському.
Традиційними вже стали зустрічі в широкому калиняцькому колі Нового Року на загоновій оселі та весняна мандрівка улюбленими Карпатами чи «невідомим» Кримом.

 

На сьогодні братчики 23-го куреня УСП «Загону «Червона Калина» зосереджені, в основному, в Львівській області (Стрий, Самбір, Львів, Трускавець) та Києві.

Тепер Ти знаєш майже все (більше дізнаєшся особисто від братчиків-калиняків) про славний «Загін «Червона Калина». Якщо Тобі сподобалося те, що Ти вище прочитав про нас, Ти любиш спорт, гарне товариство, вмієш добре співати і не уявляєш собі життя без пригод, значить Ти можеш спробувати стати частиною калиняцької сім’ї. Що для цього потрібно? Читай далі.

 

Так-от, всередині куреня існує трирівнева градація ступенів. Найнижчий — одчайдух — прихильник куреня, яким можна стати, якщо Тобі більше 17 років і Ти написав заяву в курінь. Далі — посполитий. Ставши посполитим, Ти матимеш повне право називатися гордим ім’ям «калиняка», але не матимеш ухвального права голосу і не зможеш займати керівні посади в курені. Ще ні. Однак, як тільки ти приймаєш присягу калиняки на курінному прапорі і стаєш компутовим братчиком, «плечі ширшають, крила розпрямляються…» і тепер все залежить тільки від твого запалу та енергії.

 

 

Ми чекатимемо на Тебе!

Успіхів! і до зустрічі в «ЧК»!

 

С.К.О.Б.! і калиняцьке Пу-Гу!