Любомир Гузар – духовний провідник мільйонів українців в Україні та закордоном був і є беззаперечним авторитетом й лідером. Він є прикладом до наслідування. Владика Любомир Гузар вміло поєднав духовні цінності з тілесним й спортовим вихованням.
Життєвий шлях та Боже служіння Любомира Гузара широко відоме, знане й шановане. Однак є маловідома його праця – це спорт.
Наперед я приведу декілька цікавих цитат Любомира Гузара, в яких він звертається до ролі й значіння змагальності й спорту:
– «…Так само, як добрий тренер доброго спортовця, атлета заставляє його щораз більше, щораз більше працювати». Це уривок цитати, а починалось все зі «спокуси».
– «Створюється враження, що обминання закону – це майже улюблений вид спорту українців».
– «… Я ще був маленький хлопчик. Може тато мені і казав, що там в авто сидить владика Андрей, але мене більше цікавило, як хлопці-пластуни робили спортові фігури».
– «Я дуже любив футбол, колись ми хлопці грали у футбол босоніж, щоб не розбити мешти, і не дістати від тата належну кару. Але то був ентузіазм. Коли я був малим хлопцем, у Львові були три великі дружини – Україна, Полонія – де грали польські футболісти, і Гасмонея – єврейська команда. І кожні із цих змагань можна було назвати міжнародними».
Цілісну статтю можна прочитати за ось цим лінком. Дуже цікаве інтерв’ю.
Зараз же матимете ексклюзивну змогу прочитати листа Любомира Гузара надісланого 28 липня 1974 року «Чесній Булаві Спортивно-Вишкільного Табору Пластового Загону Червона Калина».
Цитую: «Слава Ісусу Христу! Дорогі друзі, Учасники Спортивно-Вишкільного Табору! Надіюся, що цей лист прийде до Вас ще якраз на сам початок Вашого таборування. Як може знаєте, останніми часами листоноші і поштові урядники перестали вправляти спорт, а особливо біги, і не раз листи мандрують місяцями. Але в сильній надії, що таки ще застану Вас на таборі, пишу Вам цих кілька рядків.
Дуже тішуся тим Вашим табором. Спорт це не є тільки забава чи розвага. Спорт це одна з найкращих заправ до твердого життя. Совісний спортовець має нагоду вправляти стільки особистих і суспільних чеснот, може сталити свій характер, може ставати цінним членом у великій грі громадського та народного життя. Наше життя це не іграшка, яку можна уживати і викинути. Ні! Це великий дар від Бога і кожний з нас мусить старатися його якнайкраще використати, довести до якнайповнішого завершення. Таку ціль треба здобувати терпеливим, витривалим, завзятим змагом. Нема нагороди без побіди, нема побіди без боротьби.
В перший день Вашого таборування і в кожний день буду молити Бога, щоб благословив Ваші заняття, щоб дав Вам ласку належно використати таку гарну нагоду скріпити свої тіло та ушляхетнити свою душу.
Бувайте з Богом! Пу-гу! Пу-гу! Ваш братчик Єром. Любомир Марія Гузар, ЧК».
Отже, як говорив Блаженніший Любомир Гузар, спорт це гарна нагода кріпити тіло й дух!
Олексій Лях-Породько
* статтю опубліковано з дозволу автора
назад