Кіш Загону ЧК обговорив свою працю під час ради під Києвом

13 березня Київська паланка Загону Червона Калина провела весняну раду і обговорила річний план своєї праці. На раду, яку очолив Кошовий отаман Ігор Шийко, зійшлися Петро Матіяшек, Ігор Кітела, Юрій Миськів, Ростик Аркадьєв, Роман Чернишов, Олег Климчук. 

Свою заміську оселю для ради охоче надали братчик Петро з дружиною Лідою і донькою Ксенею. Головним гостем був Верховний архієпископ-емерит і наш братчик Любомир, якого супроводжував його помічник отець Микола. Приємний настрій на всю нашу зустріч створила пісня Ксені, що вона виконала під супровід бандури.

Як годиться, нараду відкрили молитвою, пластовим гімном і славнем Червоної Калини. Оскільки братчик Любомир не міг бути до кінця ради, Кошовий отаман спершу поінформував його і товариство про стан справ українського коша. За його словами, щороку Кіш приростає 2-4 новими прихильниками. Серед нашого молодшого товариства є 8 виховників, які працюють з новаками і юнаками. Найбільшу роботу по залученню людей до загону нині виконують спортивно-вишкільний табір (СВТ), змаг Охримовича з футболу, інші дрібні спортивні заходи, мандрівка Карпатами з вшануванням пам’яті січовиків, полеглих на горі Маківка у Першу Світову війну. Остання рада Коша, що відбулася восени 2015 року, врахувала критику за минулий рік і суттєво доповнила план на поточний. Зокрема, СВТ, який цьогоріч  присвячений 90-літньому ювілею Загону ЧК, вже  має провід, і табір зголошений першим серед інших крайових таборів на рівні Крайової пластової ради. Крім цього товариство планує побувати на козацькій землі, священному для кожного українця місці – знаменитій Хортиці, а ще пройтися стежками повстанців УПА по Волині і впорядкувати кілька поховань народних героїв. Крім цього на кінець літа планується урочистий захід з відзначення 90-ліття Загону.

Останніми роками доводилося почути, що через значну частку спортивних заходів Кіш в Україні почав сприйматися серед громадськості й пластових куренів радше як спортивний клуб, а не пластовий курінь. Мовляв, варто вділяти більше уваги виховній праці з новаками і юнацтвом, службі у війську. Пластуни розуміють, що особливо важливість такої праці стала актуальною з початком російсько-української війни, що ведеться на Донбасі вже третій рік. Кошовий Ігор Шийко поділився своїми думками з цього питання. Зокрема, товариство було поінформоване, що більшість наших братчиків надають посильну волонтерську допомогу у зборі коштів на потреби солдат, допомагають спеціальним спорядженням, харчами і при цьому не прагнуть особливої публічності.

У своєму слові братчик Любомир повідомив, принагідно, що у 50-их роках минулого століття, коли Загін розпочав активну працю у Сполучних Штатах, саме спортивна сторінка була його виразною ознакою. Велику увагу тому приділяв і Д-р Ярослав Падох. 

«Дехто і тоді вже дуже дорікав Загону, що надто багато спорту. Але мені здається, що це дорікання не надто оправдане, - зауважив братчик Любомир. - Чому? Тут є дві причини. Перша - це те, що ми у тій ділянці випрацювали свій певний стиль, так би сказати, і могли б добре послужити суспільству, адже маємо підготовлених до цього людей. Спорт відіграє дуже поважну роль у житті молодих людей, особливо юнацтва. Це не лише проблема тіла, це важливо для розвитку особистості. А друга причина та, що в Україні аспект спортивного виховання дуже занедбаний у державних програмах освіти. Так що я уважаю корисними зусилля, яких наші братчики докладають для розвитку молоді у спортивному напрямку. І нам не потрібно того встидатися, а навпаки, дуже послідовно розвивати», - поділився думками братчик Любомир.

Водночас, зауважив він, Загін не має обмежуватися спортивною роботою. Сьогодні суспільство активно веде мову про об’єднання нашого народу, про плекання свідомості, знання наших традицій, змагань за волю, які тривали на Україні століттями. Саме історична пам'ять і поклик до волі не дали нам зникнути на протязі століть. Тому важливість національного виховання надзвичайна, і воно підтримується відвідинами історично важливих місць. Коли молоді люди на власні очі бачать місця нашої слави, переймаються долею країни, то виростають справжніми синами і доньками рідної землі.

Під час ради кожен висловив свою думку про стан справ, і загалом товариство дало завдання Кошовому. Серед побажань на найближчий час, крім поточних справ на цей рік, рада вирішила подумати над відповідальною особою і почати збирати відомості для друку ювілейного видання про персоналії Загону. Адже вже пора готуватися до 100-ліття Калини. Таке видання про постаті Загону, їхні життєписи було б дуже помічним для молодого товариства у розумінні цілей та мети Червоної Калини. Не відмовилися б від таких спогадів і бібліотеки України та й інших країв, де є українська громада.

Поміж інших питань товариство обговорило між собою також теми доросту до Загону і Пласту, місця пластової організації в українському суспільстві, проблеми співпраці з НОСУ, релігійне виховання в Пласті. В цілому всі відзначили, що такі зустрічі потрібно влаштовувати частіше. А братчик Любомир додав, що радий бачити усіх на своїй оселі. 

Після закриття ради товариство почастувалося смачною вечерею, яку зготувала пані Ліда, і за яку всі дуже дякують і бажають господарям файного здоров’я та всіляких гараздів.

 

Гоголь

Київ, 20 березня 2016 року Божого

Переглянути весь альбом