Як я провів літо на СВТ–2013

    А за вікном уже вересень. Йдучи на навчання, чи на роботу навіть не віриться, що ще зовсім недавно простора корчинська галявина тепло прийняла велику родину учасників табору СВТ–2013. Ці 14 днів були для кожного різні, хтось відкрив для себе друга чи подругу, хтось поринув у спорт з головою, хтось з кайфом і легкістю провів останні дні літа, а хтось, можливо, розчарувався у своїх результатах, але одне я знаю напевне, що цей табір кожен закарбував у своїй пам'яті.

    Ранкова руханка від Хана, «пу-гу» на відкритті, сніданок з Ярич, початок занять і перші перемоги, «помах рук та усмішки дівчат», пообідній сон, а точніше пообідній сміх, початок занять, а з ним і крепатура, вечірнє тепло чи то від ватри чи від тих щасливих очей які були навколо. Все це і є наш цьогорічний табір. «Смачно–го–го–го ..» і досі лунає в голові, «Ту–ду–ду–ду» автоматично співаю після кожної пісні, будь–яка біль минає після ложки меду, а молодець тепер тільки Володя. Ці рядки зрозуміє лише той, хто бодай раз голосно кричав: «Мур, я здаю».

    Скільки ми всього спробували! Вже звичні для нас футбол, волейбол, гандбол, фрізбі і більш екзотичні софтбол та американський футбол. Ми вчилися кидати спис, штовхати ядро і навіть стріляти з рушниці. Легка атлетика і гімнастика також мала місце на нашому таборі. Боді–арт давно став невід'ємною частинкою, а цікавинкою стало жонглювання — багато вільного часу учасники намагались освоїти це вміння.

    Шаровари, які братчики одягають на козацький день, дівчата не забудуть ще довго :) В цей день ти наче переносишся у далеку добу Хмельницького і розквіту козацтва. Ніщо так не зміцнює команду, як дух змагань який переповнював нас зсередини. А весілля яке влаштували цьогорічні СВТівці Корчин ще довго пам'ятатиме :) 

    Нічний алярм, смолоскипи, олімпійський вогонь, таборові футболки і ми вже за крок до фінішу. Ці кілька днів є чимось особливими. Біль у м'язах, падіння і перемоги, підтримка команди і боротьба за особистий результат — олімпіада. Будучи як чудовими командними гравцями, так і безперечно найкращими в індивідуальний видах спорту Солонишин Люда та Озарко Сашко стали абсолютними чемпіонами Олімпійських ігор СВТ–2013.

    Посвідки, відзначки, пам'ятні пазли, останній розхід і табір СВТ «Калиновий оберіг–2013» добіг свого логічного завершення. Можливо ми і не станемо професійними спортсменами, але СВТ дав кожному з нас чудовий старт і правила гри, щоб першими дістатися фінішу.

ст. пл. вірл. Настя Сохацька   

 

    СВТ — не просто табір!!! Не дарма так написали в пісні. Адже саме цей табір дав нам змогу найти нових друзів, пережити з ними цікаві моменти та випадки, відчути смак перемоги. Спокуса до перемоги — саме це нас штовхало щоранку на руханку, на заняття, на змагання. Цікава програма — це саме те, що не давало нам нудьгувати та сумувати за рідними. Адже коли ти на змаганнях ти на деякий момент забуваєш все і думаєш тільки про перемогу. І не важливо який буде вкінці приз, головне те, що саме ти зможеш носити звання переможця. Дуже вдячний всьому проводу та інструкторам за цей незабутній табір, сподіваюсь на нові зустрічі.

пл. розв. Сашко Озарко